Задать вопрос юристу

2. Закон України “Про Вищу раду юстицiї”

Стаття 1. Статус Вищої ради юстицiї Статус Вищої ради юстицiї визначається Конституцiєю України i цим Законом. Вища рада юстицiї є колегiальним, незалежним органом, вiдповiдальним за формування високопрофесiйного суддiвського корпусу, здатного квалiфiковано, сумлiнно та неупереджено здiйснювати правосуддя на професiйнiй основi, а також за прийняття рiшень стосовно порушень суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi та у межах своєї компетенцiї про їх дисциплiнарну вiдповiдальнiсть.
Строк повноважень членiв Вищої ради юстицiї, крiм тих, хто входить до її складу за посадою, становить шiсть рокiв. Вища рада юстицiї є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджетi України. Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстицiї Вища рада юстицiї: 1) вносить подання Президенту України про призначення суддiв на посади або про звiльнення їх з посад; 2) розглядає справи i приймає рiшення стосовно порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi; 3) здiйснює дисциплiнарне провадження стосовно суддiв Верховного Суду України i суддiв вищих спецiалiзованих судiв; 4) розглядає скарги на рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддiв апеляцiйних та мiсцевих судiв, а також прокурорiв. Стаття 4. Символи та мiсцезнаходження Вищої ради юстицiї Вища рада юстицiї має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням i емблему Вищої ради юстицiї, яка затверджується її рiшенням. Невiд'ємним атрибутом залу засiдань Вищої ради юстицiї є Державний Герб України та Державний Прапор України. Вища рада юстицiї знаходиться у мiстi Києвi. Стаття 5. Склад Вищої ради юстицiї Вiдповiдно до Конституцiї України Вища рада юстицiї складається з двадцяти членiв. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддiв України, з'їзд адвокатiв України, з'їзд представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ призначають до Вищої ради юстицiї по три члени, всеукраїнська конференцiя працiвникiв прокуратури - двох членiв Вищої ради юстицiї. До складу Вищої ради юстицiї входять за посадою Голова Верховного Суду України, Мiнiстр юстицiї України, Генеральний прокурор України. Стаття 6. Вимоги до членiв Вищої ради юстицiї та гарантiї їх дiяльностi На посаду члена Вищої ради юстицiї може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти рокiв i не старший шiстдесяти рокiв, який проживає в Українi не менш як десять останнiх рокiв, володiє державною мовою, має вищу юридичну освiту та стаж роботи в галузi права не менше десяти рокiв. Вимоги частини першої цiєї статтi не поширюються на осiб, якi входять до складу Вищої ради юстицiї за посадою.
Вплив на членiв Вищої ради юстицiї у будь-який спосiб забороняється. Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищiй радi юстицiї Не можуть бути членами Вищої ради юстицiї особи, визнанi судом недiєздатними або обмежено дiєздатними, та особи, якi мають незняту або непогашену судимiсть. Стаття 17. Присяга члена Вищої ради юстицiї Член Вищої ради юстицiї перед вступом на посаду, але не пiзнiше двох мiсяцiв з дня призначення, складає на засiданнi Верховної Ради України присягу такого змiсту: "Присягаю сумлiнно, чесно i неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстицiї з метою забезпечення формування корпусу суддiв iз числа високопрофесiйних i чесних юристiв i додержання закону та етики в дiяльностi суддiв i прокурорiв". Вiдмова скласти присягу має наслiдком втрату членства у Вищiй радi юстицiї. Стаття 19. Структура Вищої ради юстицiї У Вищiй радi юстицiї утворюються секцiї: з питань пiдготовки подань для призначення суддiв уперше та звiльнення їх з посад; дисциплiнарна секцiя для здiйснення дисциплiнарного провадження, розгляду скарг на рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi i прийняття рiшення про порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi. Координує роботу Вищої ради юстицiї Голова Вищої ради юстицiї, а в разi його вiдсутностi - заступник Голови Вищої ради юстицiї. Голова, заступник Голови, секретарi секцiй Вищої ради юстицiї працюють на постiйнiй основi. Особи, призначенi до складу Вищої ради юстицiї, крiм народних депутатiв України, на час виконання обов'язкiв членiв Вищої ради юстицiї на постiйнiй основi прикомандировуються до Вищої ради юстицiї iз збереженням за ними посад, якi вони займали, та вiдповiдних пiльг. Стаття 33. Розгляд питань щодо несумiсностi Вища рада юстицiї розглядає питання про порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi їх посад iз заняттям дiяльнiстю, забороненою Конституцiєю України та законами України. Стаття 37. Види стягнень, якi може накласти Вища рада юстицiї Вища рада юстицiї може притягнути до дисциплiнарної вiдповiдальностi Голову, заступникiв Голови та суддiв Верховного Суду України, Голову i заступникiв Голови та суддiв вищих раїни "Про п'ятої статтi 126 Конституцiї України та Закон статус суддiв". Вища рада юстицiї може накласти на цих суддiв такi стягнення: 1) догану; 2) пониження квалiфiкацiйного класу. Вища рада юстицiї може прийняти рiшення про невiдповiднiсть суддi займанiй посадi та надiслати це рiшення до органу, який призначив чи обрав суддю.
<< | >>
Источник: О.Ф. Скакун, Н.И. Овчаренко. Юридическая деонтология. Учебник. 1998

Еще по теме 2. Закон України “Про Вищу раду юстицiї”:

  1. ПРИЛОЖЕНИЕ ПОСТАНОВА ПЛЕНУМА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 1 листопада 1996р. № 9 ПРО ЗАСТОСУВАННЯ КОНСТИТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПРАВОСУДДЯ
  2. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ
  3. СОИ И ДОГОВОР ПО ПРО
  4. Проголошення незалежності України
  5. Две задачи американской ПРО в Европе
  6. § 1. Загальна характеристика законодавства про окремі види сільськогосподарської діяльності
  7. § 1. Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля в сільському господарстві
  8. Україна в геополітичному інтер'єрі
  9. Забыли про Афганистан
  10. ИСТОРИЯ ПРО ПИАНИНО
  11. ПРО ПАРТИЙНОСТЬ ПРЕЗИДЕНТА
  12. 3.2. Наука про розвиток сучасного аграрного законодавства та розробку його теоретичних засад
  13. Кроки України до незалежності
  14. конституція УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ (Статут про державний устрій, права і вольности УНР)
  15. ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАНЕПАДУ ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ
  16. УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, НА УКРАЇНІ Й ПОЗА УКРАЇНОЮ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Акционерное право - Бюджетная система - Горное право‎ - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право зарубежных стран - Договорное право - Европейское право‎ - Жилищное право - Законы и кодексы - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История политических учений - Коммерческое право - Конкурсное право - Конституционное право зарубежных стран - Конституционное право России - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминальная психология - Криминология - Международное право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Образовательное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право интеллектуальной собственности - Право собственности - Право социального обеспечения - Право юридических лиц - Правовая статистика - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Социология права - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Судебное дело - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория и история государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Экологическое право‎ - Ювенальная юстиция - Юридическая антропология‎ - Юридическая техника - Юридическая этика -