Авторское право / Аграрное право / Адвокатура / Административное право / Административный процесс / Акционерное право / Бюджетная система / Горное право‎ / Гражданский процесс / Гражданское право / Гражданское право зарубежных стран / Договорное право / Европейское право‎ / Жилищное право / Законы и кодексы / Избирательное право / Информационное право / Исполнительное производство / История политических учений / Коммерческое право / Конкурсное право / Конституционное право зарубежных стран / Конституционное право России / Криминалистика / Криминалистическая методика / Криминология / Международное право / Налоговое право / Наследственное право / Оперативно-розыскная деятельность / Права человека / Право интеллектуальной собственности / Право собственности / Право социального обеспечения / Право юридических лиц / Правоведение / Правоохранительные органы / Предпринимательское право / Прокурорский надзор / Римское право / Семейное право / Социология права / Судебная психиатрия / Судебная экспертиза / Судебное дело / Судебные и правоохранительные органы / Таможенное право / Теория и история государства и права / Транспортное право / Трудовое право / Уголовное право / Уголовный процесс / Философия права / Финансовое право / Экологическое право‎ / Ювенальная юстиция / Юридическая антропология‎ / Юридическая техника / Юридическая этика
<< Предыдушая Следующая >>

Введення християнства на Русі

Другим важливим фактором, що сприяв як об'єднанню Київської Русі і перетворенню її на могутню феодальну державу, так і посиленню політичної влади володаря, було, безперечно, введення християнства на Русі. Процес христи-янизації Русі був складним і тривалим. Він, очевидно, проходив у три етапи: Аскольдове хрещення 60-х років IX ст.; хрещення Ольги, що стало своєрідною кульмінацією у боротьбі християнства проти поганства протягом 882-988 рр.; хрещення Володимира, яке знаменує остаточну перемогу нової віри1.

Запровадження християнства було закономірним явищем, що було тісно пов'язано із загальною історичною ситуацією в Європі. У розвитку Європи IX ст. було історичним рубежем, бо саме в той час завершилося формування феодальної основи, і більшість європейських народів вступила в епоху розвиненого середньовіччя. Для слов'янських народів це століття теж було знаменитим - перемогло християнство в Моравії, Чехії, Словаччині, утвердилося в Болгарії. За цих умов Володимир, з одного боку, прагнув піднести міжнародний авторитет держави, розширюючи міжнародні зв'язки з сусідніми християнськими державами; з другого -хрещення Володимира, який зайняв престол у Києві в жорстокій міжусобній боротьбі, мало сприяти легалізації і легітимізації політичної влади Володимира. Християнізація Русі мала зміцнити верховенство влади Володимира, освятити його титул кагана (рівний імператорському, який вперше прийняв ще Аскольд), вона мала також допомогти йому провести, крім адміністративної, ще й військову та судову реформи. Суть військової реформи полягала в ліквідації «племінних» військових об'єднань і злитті військової системи з системою феодального землеволодіння. Володимир роздавав лени з зобов'язанням військової служби та організації оборони в ленах. Це дало змогу досить швидко забезпечити охорону рубежів, створити надійне військо не лише проти зовнішніх, але й внутрішніх ворогів. Система бенефіцій


1 Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. К.. 1988 С.57.


сприяла створенню навколо Володимира прошарку особисто віддан°ї йому знаті.

Судова реформа полягала в усталенні та розмежуванні судів єпископського та градського. В прийнятому «Уставі святого князя Володимира, крестившаго руськую землю, о церковных судех» було визначено також місце церкви в державі, джерела її матеріального існування, сфери юрисдикції.

Матеріальне забезпечення встановлювалось у формі отримання десятої частини від централізованої феодальної ренти та інших прибутків (стаття 3). Стаття 4 вводила церковне судочинство та визначала межі світської юрисдикції, у статті 9 перелічувалися пункти широкої юрисдикції церкви. Для нас є найважливішим зміст статтей 4 і 5, в яких фактично проголошувалася відмова князя від втручання в справи церкви, які ій були передані, закріплювався поділ церковної і світської судової компетенції. Згідно з традиціями Візантії визнавався патронат князівської влади над церквою, тому, до речі, церковний статут був виданий від імені князя1.

Залежність Візантійської церкви від світської влади була майже повною. «Імператор, - зауважено в одній візантійській церковній хроніці XII ст. - є для церкви вищим володарем і охоронцем віри»2. Християнізація Русі значно прискорила розвиток культури - поширюється писемність, шкільництво, література, мистецтво, архітектура. Київська Русь була включена в коло християнської культури, що спиралася на величний фундамент античного Середземномор'я. Одночасно християнство як світогляд та ідеологія стали одним із вирішальних факторів зміцнення політичної влади князів, посилення ролі держави, одержавлення місцевого етносу. Про значення християнізації Русі М.Грушевський писав, що воно сприяло зародженню «единства политико-общественного уклада, общественных отношений и права», а також від цієї події почався процес еволюції Київської держави від збивання державишляхом збройної сили до легітимних державотворчих процесів, від панування князів-наїзників до панування князів-правителів.3

Хрещення Русі значно впливало і на міжнародне становище Київської держави, посилення рівноправних родинних


' Российское законодательство Х-ХХ веков. М., 1984. Т. 1. С40, 148-149.

2 Диль Ш. Основные проблеми византийской истории. М., 1947. С.71.

3 Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. С.57


зв'язків з пануючими династіями Європи. Тут доцільно навести і думку В.Липинського, який вважав, що оскільки християнство в Київській державі було введено згори, механічно, без зв'язку з місцевою культурою, що хоч і зміцнило спочатку державність, але не захистило, а може й дещо сприяло падінню Київської держави пізніше, в момент чужої експансії1.

<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Введення християнства на Русі"
  1. Висновки
    1. Початки української державності тісно пов'язані з процесом формування державних структур Київської Русі. Вони започатковані у ІУ-У ст. Полянським союзом племен, що сформувався у державність типу військової демократії. Соціально-економічний розвиток сприяв формуванню та укрупненню Київської держави, як і військова експансія. Введення християнства (трьома етапами) справило великий вплив на
  2. 92. На какой срок возможно введение режима неполного рабочего времени?
    Неполный рабочий день (смена) и (или) неполная рабочая неделя может вводиться на срок до 6 месяцев. В приказе о введении режима неполного рабочего времени должен быть указан конкретный срок, на который он вводится (например, на 3, 4, 5 месяцев). По истечении срока, на который введен в организации режим неполного рабочего времени, работники должны быть переведены на прежний режим работы.
  3. ЛИТЕРАТУРА
    Аристотель. Политика. Соч.: В 4 т. М., 1983. Т. 4. Боднар А. Наука о политике. Варшава, 1984. Гаджив К. С. Политическая наука. М., 1995. Демидов А. И., Федосеев А. А. Основы политологии. М., 1995. Зарубежная политология. М., 1998. ПанаринА. С. Введение в политологию. М., 1994. Политическая теория и политическая практика. Словарь-справочник/ Под ред. А. А. Миголатьева. М., 1994.
  4. Статья 14 Порядок введения мер государственного регулирования
    1. Договаривающаяся Сторона заблаговременно уведомляет другие Договаривающиеся Стороны о причинах, характере и предполагаемых сроках введения и действия мер государственного регулирования. 2. Договаривающиеся Стороны проводят предварительные консультации и вырабатывают рекомендации. В случае невозможности принятия согласованного решения в шестимесячный срок Договаривающаяся Сторона, упомянутая в
  5. 2. Введение
    2.
  6. ВВЕДЕНИЕ
    ВВЕДЕНИЕ
  7. А. Введение
    А.
  8. Введение
    Введение
  9. Введение
    Введение
  10. Тема 1. Введение в экономику
    Тема 1. Введение в
  11. Глава 1. Введение в статистику
    Глава 1. Введение в
  12. Глава 1. Введение в право Европейского Союза
    Глава 1. Введение в право Европейского
  13. Вопросы для обсуждения на семинарах
    1. В чем причина фабрикации органами ОГПУ политических процессов на рубеже 20-30-х гг.? 2. Почему на рубеже 20–30-х гг. партия не поддержала линию Н.И. Бухарина? 3. Решили ли сталинисты к концу 30-х гг. экономические проблемы страны? А соци- альные? 4. Чем вызвано ужесточение уголовно-процессуального права? 5. Чем вызвано ужесточение трудового законодательства в конце 30-х
  14. Можна виділити такі напрямки суспільно-політичної думки Івана Вишенського.
    По-перше, це критика тогочасного суспільного ладу, шляхти яка чітко виступає в його «Обличении диявола—миродержца». З точки зору І.Вишенського, вся історія загалом є історією боротьби за владу над людством диявола-миродержця Він пропонує «голяку-страннику» будь-яку посаду, титул в римсько-католицькій церкві. Всі, хто займав якусь посаду в Речі Посполитій, навіть і дрібний земельний власник, стали
  15. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ
    Проективный тест (Projective test). Тест, который, как правило, содержит неясные, двусмысленные стимулы и позволяет испытуемому раскрыть свою личность в реакциях, отличающих его от других людей (например, тест Роршаха, ТАТ). Фиксация (Fixation). Понятие, введенное Фрейдом для обозначения задержки или остановки в некоторый момент психосексуального развития. Регрессия (Regression). Понятие,
  16. Статья 307. Введение в действие настоящего Кодекса
    9 июля 1999 года N
Портал "Все Учебники" © 2014
info@lib.sale